Жінка, що пройшла пекло війни і не боялася самого Лаврентія Берії. Вона врятувала від розстрілу сотні льотчиків, інженерів і навіть авіаконструктора Сергія Корольова.
Дівчина твердо вирішила домогтися свого - бути льотчиком.
Вперше Валентина Гризодубова піднялася в небо в 2 роки, міцно примотана до батька пасками. Сергій Гризодубов був авіаконструктором, йому нетерпілося випробувати нову машину. Залишити маленьку Валю було ні з ким, тому він взяв її з собою. Відтоді у дівчинки наче виросли крила, але за право літати їй довелося ще поборотися.

Коли Валя підросла - небо ледь не стало для неї вироком. Вона захотіла неможливого - стати льотчиком. Дівчина декілька років поспіль безуспішно намагалася вступити до аероклубу. Проти були правила тогочасного світу, в якому панували лише чоловіки. Валя своєю наполегливістю вразила тодішнього члена Політбюро ЦК ВКП(б) Серго Орджонікідзе і вмовила дати їй дозвіл.
Звання «пілот» Валентина Гризодубова отримала всього за три місяці навчання. У складі ескадрильї імені Горького - облітала увесь СРСР.

У небі Валентина знайшла й своє кохання - льотчика-випробувача Віктора Соколова.

А до осені 1937 року на літаках УТ-1, УТ-2 і АИР-12 Гризодубова встановила п'ять світових авіаційних рекордів: висоти, швидкості та дальності польоту.
«В 1935-1936 роках рекорд був у 7900 метрів. На той час, це з відкритою кабіною літака. З кожними 100 метрами температура знижується на 0,5 градуса. Уявляєте, там був 30 градусний мороз! Чоловікові сидіти було незручно, а уявіть, як було тендітній жінці»

Микола Лисенко
засновник авіакосмічного центру

Окрилена досягненнями і похвалою керівництва країни Валентина Гризодубова ставить перед собою нову планку - побити жіночий світовий рекорд дальності польоту. Курс - на Далекий Схід.

Той політ ледь не коштував екіпажу життя. Літак уже був над тайгою, коли прилади показали критичний запас пального. Його залишилося на 30 хвилин польоту.

Валентина вирішила посадити машину. Понад тиждень троє жінок жили з єдиною надією - побачити хоч одну живу людину. В той же час 40 літаків і тисячі рятувальники шукали загублений екіпаж в тайзі. На дев'ятий день їх знайшли.
24-25 вересня 1938 року Валентина Гризодубова в якості командира екіпажу на літаку АНТ-37 «Родина» разом з льотчицями Поліною Осипенко (другий пілот) і Мариною Расковою (штурман) здійснила безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід, встановивши світовий жіночий рекорд дальності польоту - за 26 годин 29 хвилин була подолана відстань у 6450 кілометрів.
«Ми розуміли, що пальне перепалили. В паніку не впадали. Умови були складні і потрібно було з них виходити з перемогою. Машина проповзла по зарослому озеру і зупинилася серед тайги»
Валентина Гризодубова
льотчиця
«Всесоюзна заступниця», - так Валю почали називати в народі.
Успішну кар'єру зірвав 1941 рік. Чоловіка Валентини одним із перших забрали на фронт. Сидіти в тилу Гризодубовій було нестерпно. Вночі Валентина зі своїм полком бомбила тили німецьких військ, у день - доставляла вантажі на передову.

Валентина Гризодубова особисто здійснила 204 польоти у ворожий тил.

Таких жінок-авіаторів на фронті вороги прозвали «нічними відьмами», а свої бійці ніжно називали командира «мамою».

У 1944 році керівництво відкликало Валентину з фронту. Тепер у неї була важливіша місія - стати головою жіночого антифашиського руху.
Використовуючи свою популярність і знайомства у вищих колах радянського керівництва Валентина Гризодубова неодноразово клопотала про захист людей, що зазнали переслідувань і репресій.

Разом з відомим льотчиком Михайлом Громовим, вона заступилася за Cергія Корольова, майбутнього творця радянської космічної програми. Завдяки їхнім зусиллям Корольова перевели з табору на Колимі в ЦКБ-29.
«У своєму житті я багато нагрішила, - визнавала льотчиця. - Але цей блокнот - мій пропуск до раю».
У мирний час Валентина не захотіла залишатися в армії. Вона звільнилася відразу після закінчення війни, яка змусила її пережити не одну втрату. Згодом Гризодубова втратила чоловіка. Син легенди, також став льотчиком, але не досяг висот матері.

Сама Валентина до кінця життя керувала льотною базою в Науково-дослідному інституті.

Замолоду Валентину Гризудобуву знали як войовничу атеїстку, але на схилі років колишня бойова льотчиця демонструвала своїм гостям червоний блокнот. У ньому були записи про долі майже п'яти тисяч людей, яких Валентина врятувала під час війни.