Її називали «чорною княгинею» і некоронованою королевою. Ще замолоду вона одягла жалобну сукню, щоб більше ніколи її не знімати.

Гальшка Острозька - красива і рокова жінка. Вона була багатша за польського короля, але фантастичні статки стали для спадкоємиці найзаможнішого роду - прокляттям.

Через неї до кінця життя так і не одружився український гетьман Дмитро Вишнивецький. Її руки просили сотні заможних чоловіків Русі та Великопольщі, адже шлюб з представницею роду Острозьких наділив би безмежною владою, великим багатством і неофіційним статусом «короля».

«Доля вилила на цю жінку повну чашу скорботи, не було в неї, ані хвилини щастя», - писали про Гальшку літописи.

Один з прихильників Гальшки - перший красень і перший лицар Русі Дмитро Санґушко не став чекати її повноліття. Він викрав дівчину з дому і поселив у своєму родинному маєтку в Каневі.

В 13 років дівчина стала його дружиною, незважаючи на те, що проти цього шлюбу були мати і король.
Король Польщі Сигізмунд мав свої плани на одруження Гальшки - він хотів, щоб її багатства дісталися комусь із його прибічників. Тому, не вагаючись, матері Гальшки надали цілу армію, щоб сміймати її самозванного зятя Дмитра Санґушка.

Санґушко не збирався ні розлучатися з дружиною, ні чекати кари. Він разом з Гальшкою намагався втекти до чеської Сілезії, але втікачів наздогнали. Дмитра стратили просто на очах у дружини.
У 14 років княгиня Острозька стала вдовою.
Ще не минув траур за Дмитром, як польський король наказав Гальшці побратися з пристарілим воєводою Лукашем Гуркою. Вибору в неї не було, адже це була воля її законного опікуна.

Але матері Гальшки вдалось викрутитись. Вона викрала доньку після вінчання і втекла до Львова. Сховались втікачки у домініканському монастирі. Під стінами собору кілька місяців змором тримав осаду знехтуваний Лукаш Гурка.
Щоб вберегти доньку і її посаг від обраного королем чоловіка, мати Гальшки знову вдається до хитрощів. Одного дня під виглядом жебрака до монастиря проникає давній друг сім'ї Семен Слуцький. Того ж дня молодят обвінчали. Вони були закохані одне в одного і, здавалося, всі перепони вже позаду. Але і цій історії не судилося закінчитися щасливо. Щойно про цей шлюб дізнався покинутий Гурка - він силоміць вивіз Гальшку до Польщі. А Семен за дивних обставин через рік помирає.
У 19 років княгиня Острозька вдруге стає вдовою.
Лукаш Гурка з усіх сил намагається добитися від молодої дружини взаємності, але горда Гальшка знехтувала його кохання. Такої образи Лукаш Гурка стерпіти не міг - він замкнув дружину у Шамотульській вежі. Довгі роки княгиня ні з ким не спілкувалася. Ізольована від суспільства вона читала, писала і займалася наукою.
Чоловік наказав одягнути на обличчя непокірної Гальшки чорну маску, щоб більше ніхто і ніколи не міг побачити її вроди.

З в'язниці вона мала право лише на одну прогулянку - темними коридорами до костелу, де за гратами слухала месу.

Зі своєї в'язниці Гальшка вийшла лише через довгих 14 років, після смерті чоловіка. Відтоді Гальшка не знімала чорної сукні, а усі свої і майнові справи передала дядькові.

Так почали ходити легенди про «чорну княгиню».
У 33 роки Гальшка повернулася на Батьківщину. Останні роки провела у великому смутку. Більше виходити заміж вона не захотіла. А усі свої багатства, через які вона не зазнала жіночого щастя і кохання, так і не стала матір'ю - "чорна княгиня" вклала у побудову освітнього закладу.
Острозька академія стала першим університетом Східної Європи. Саме на освіту та на зведення великого шпиталю - вона витратила усі свої шалені статки.