ОЛЕНА
КАЗИМИРЧАК-
ПОЛОНСЬКА
Вчена, яка зуміла передбачити майбутнє. Її теорією досі користуються при запуску зондів в космос.
Вона жила небом, зірками і Богом. Не втратила віри навіть тоді, коли втратила все.

Олена все життя боролася з системою. Заради рідних - ризикувала власним життям, не боячись ні влади, ні війни.

У 1928 році красива, розумна і набожна студентка Львівського університету переїздить до Варшави. Олена досліджує рух комет. У обсерваторії вона наче добровільний затвірник живе лише космосом і молитвою.

Вперше Полонська закохалася лише в 34 роки. Її обранець, а згодом і чоловік Леон Казимирчак — учений-іхтіолог. За рік у шлюбі народився син.
В 1941 році під час окупації Львова Олена, ризикуючи власним життям, рятувала польських офіцерів. Як професор університету вона робила їм посвідчення стажерів Львівської обсерваторії, щоб вони могли покинути місто.

Рятувала чужих, а у полон згодом потрапили її мати та чоловік. Олена вирушає по концентраційних таборах, що були розташовані на території Польщі, шукати свою матір і чоловіка. В одному з них Олену саму мало не розстріляти. Перед розстрілом вона попросила про молитву, а потім звернулася до катів: «Ви всі християни. Вдома вас чекають матері та дружини». І жоден не вистрілив. Лише крикнули: «Біжи».
Напіводягнена, змучена, але жива, вона бігла по замерзлій землі. Чоловік з полону так і не повернувся. Мати згодом знайшлась у притулку. Разом з нею і сином Олена їде до Херсона. Там в педінституті викладає астрономію. Працює по 17 годин на добу.
Син Олени Казимирчак-Полонської Сергій.

Черговим випробуванням для жінки стала хвороба сина. В 10 років Сергій раптово захворів. У інфекційному відділенні ніяк не могли діагностувати хворобу. Олену до нього не пускали. Вона молилась і шепотіла: «Навіть, якщо забереш його - не відречусь від Тебе».

Син помер у Полонської на очах. Як глибоковіруюча людина, Олена хотіла відправити панахиду за своїм сином, але керівництво університету заборонило їй це робити. Тоді Полонська вночі запросила священника і той таємно відспівав покійного.
У 1951 році під час «чистки кадрів від ворогів народу» Казимирчак-Полонську арештовують і везуть до Бутирської в'язниці. Олену звинувачують в шпигунстві, антирадянській діяльності. Перехресні допити з 12 слідчими, знущання. Хоча вся її провина була в тому, що вона любила Бога, людей та Батьківщину.

Але жінці вдалося не тільки довести свою невинуватість перед слідчими, але й дати можливість повірити їм у Бога.
Доки Олена була під арештом померла мати. Полонська залишилася сама в цілому світі.

Якщо б не віра, Олена втратила розум. Відтоді всю себе вона присвячує науці працює над таємницею руху комет.
За свої відкриття Олена отримала найвищу астрономічну нагороду - премію Бредихіна.

В 85 років вчена зі світовим ім'ям прийняла монаший постриг. Але й ставши монахинею, Олена не покинула науку. До кінця життя продовжувала викладати. Присвячуюючи себе не тільки посту та молитві, а й студентам.
Монахиня Олена читає лекцію в Ленінградській Духовній Академії.

Бог подарував Олені Полонській довге життя, дав пройти через незліченну кількість випробувавань. Але жодні життєві обставини не зламали в цій жінці сильного духу та віри в Бога.

Після смерті великий астроном сама опинилася серед зірок - і зараз десь у безкрайньому космосі обертається маленька планета №2006, яку назвали «Полонська».

А між Сатурном і Ураном мчить в просторі пояс астероїдів Казимирчак-Полонської.