Луганчанка Валентина Закорецька побила 50 світових рекордів зі стрибків з парашутом. Її ім'я тричі вносили до Книги рекордів Гіннеса.


Випробувати себе у всьому і стати найкращою - Валентина мріяла змалечку.

Займатись парашутним спортом дівчина почала в 16 років у групі парашутистів при Луганському аероклубі.

Перший стрибок змінив її назавжди. Завдяки недівочій наполегливості Валентина за лічені тижні вже стрибала не гірше досвідчених парашутистів.
«У Закорецької важка біографія. Було важке дитинство - дитбудинок, вулиця, компанія хлопців, де вона прагнула бути рівною як у бійці, так і в іграх. Вона всюди прагнула бути першою»
Олександра Хмельницька
колега Закорецької
Згодом Валентину відправили на чемпіонат України. Дівчина не тямилась від щастя. І не підозрювала, що саме це поставить крапку на її кар'єрі парашутистки. На медогляді лікарі виявили в неї вроджену ваду серця. Валентину відсторонили від участі в чемпіонаті. Їй заборонили не лише стрибки, а й навіть швидко бігати.

Однак дівчина все одно продовжувала приходити на аеродром. Вона не могла стрибати сама, тому допомагала іншим складати парашути. Це був її єдиний шанс доторнутись до неба.

Тренери на аеродромі Луганська про проблеми Закорецької з серцем нічого не знали, і коли один із них запропонував Валентині стрибнути - про свою хворобу вона не сказала зумисне.

13 червня 1963 року Валентині Закорецькій для її 13 стрибка видають парашут №13. В забобони дівчина не вірила, доки літак не здійнявся в небо...

Коли дівчина висмикнула кільце - парашут не відкрився, Валентина намагалась відкрити запасний парашут, але він заплутався в стропах. Дівчина розуміла, що ще декілька секунд і вона розіб'ється. Але так легко здатися - це було не в її характері. Дівчина зібралася з духом і почала різати стропи.

До землі залишалося кількасот метрів, другий парашут нарешті розкрився.
Валентина Закорецька роздає автографи шанувальникам.

Відтоді Закорецька стрибала ледь не щодня, у небі вона почувалася щасливою. Лікарі ж після першої медалі про порок серця спортсменки й не згадували.

У 20 років Закорецька почала виступати за збірну СРСР. Аж доки не змінився тренер. Він не був парашутистом - звичайним чиновником, який отримав посаду завдяки зв'зкам. Валя йому прямо в очі заявила, що не слухатиме порад від людини, яка сама в небі жодного разу не була. І отримала - вирок своїй спортивній кар'єрі.

Проте і цей випадок безкомпромісну Валю з небом не розлучив. Вже за кілька місяців її попросили повернутися у команду з новим тренером - Вячеславом Жаріковим.
У 29 для Закорецької відкрилась Книга рекордів Гіннеса - вона стала єдиною жінкою, яка зробила 11 тисяч стрибків.
Однак для Валентини він став більше ніж тренер.

Чемпіонка втрачає голову від кохання і заради земного щастя готова спуститися з небес. У пари народжується донька Юлія, але В'ячеслав різко втрачає інтерес до родини. Закорецька залишається сама з маленькою дитиною на руках.

В'ячеслав розтоптав її хворе серце, відтоді Закорецька жодного чоловіка так близько до себе не підпустила.
Після дикрету Закорецька повернулася на аеродром, але вже у ролі тренера.
Усе життя вона сама заробляла на родину. Статків не нажила, тому навіть на пенсії їй довелося працювати на кількох роботах.

Саме завдяки цим роботам, Закорецька таки зробила собі розкішний подарунок до 60-річчя. Побила власний рекорд, стрибнувши 11 501 раз. Жодна жінка у світі не побила цей рекорд і досі!
Чемпіонка померла на аеродромі. Це сталося в 2010 році перед змаганнями у Дніпропетровську, де вона була суддею. Сердце відмовило їй на 50 років пізніше, ніж прогнозували лікарі.

Валентина Закорецька перемогла хворобу, подолала страх і не просто підкорила небо, а жила в ньому. Майже 60 тисяч секунд - це близько 40 діб - вона провела в польоті на землю з неба.